Оптимізація навчально-виховного процесу через впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках хімії

Сьогодні освіта спрямована на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, критично і творчо  мислити, на формування у школярів мотивації до саморозвитку. Це визначає необхідність впровадження компетентнісної моделі природничої освіти, адаптації освітнього процесу до запитів і потреб дітей, орієнтації на активне засвоєння знань в процесі навчання, розвиток пізнавального інтересу, формування життєво важливих компетенцій через раціональне використання традиційних, інтерактивних та інформаційних технологій навчання.

У своїй роботі використовую ідеї різних інноваційних технологій: інтерактивного навчання, технології розвивального навчання, проектної технології, технології розвитку критичного мислення, інформаційно-комунікаційні технології. Базовими технологіями власного досвіду визначаю технології інтерактивного навчання.

Зміст та організація навчально-виховного процесу, удосконалення викладання хімії на основі широкого впровадження інноваційних підходів у відповідності Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти спрямовую на вирішення завдань оптимізації навчання на уроках хімії.

Науково-методична проблема, над якою працюю: «Оптимізація навчально-виховного процесу через впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках хімії».

Інтерактивні методики дають можливість створити такі умови навчання, де кожен учень відчуває свою необхідність, може розкрити свої здібності та продемонструвати знання з предмета, відчувати впевненість. Інтерактивне навчання здійснюється за постійної активної участі всіх учасників навчально – виховного процесу (від англ. Inter – взаємний і  act - діяти).  Жоден учень не домінує над іншим, як не домінує тільки одна думка. Учень може відкрито демонструвати свої знання та здібності. Я вважаю, що саме таке «середовище думки» на уроці дозволяє досягти високого рівня засвоєння знань і вмінь, які стануть засобом для розвитку дитини.

Відомий факт, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити ефективність засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість, а й на почуття.

Теоретичні основи досвіду: вітчизняні вчені О. Пометун і Л. Пироженко у праці «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання» виклали основи класифікації і особливостей застосуванняцих методів.  На сторінках фахових періодичних видань ознайомилася із статтями:  Булєєва Л. В. «Алгоритм проведення інтерактивних ігор», Мельниченко Л. І.  «Використання інтерактивних технологій на уроках хімії», Щербак С. М. «Застосування інтерактивних і нетрадиційних методів навчання на уроках» та іншими, кращі ідеї яких прагну використовувати у своїй роботі.

Залежно від очікуваних результатів уроку та форм організації навчальної діяльності учнів, використовую різні модулі інтерактивного навчання:

Модуль І «Кооперативне навчання» (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо).

Проводжу роботу в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна для формування вміння відстоювати свою думку. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набувати навичок, необхідних для спілкування і співпраці, стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших.

Наприклад, при вивченні теми: «Оксиген як хімічний елемент. Кисень як проста речовина» у 7-му класі об’єдную клас у 4 групи: «історики», «екологи», «біологи», «фізики». Кожна група готує запитання сусідній по їх профілю, тобто: 1) про історію відкриття кисню; 2) поширення кисню в природі; 3) фізіологічну дію кисню; 4) фізичні властивості кисню. Після опрацювання запитань відбувається обговорення.

З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод «Акваріум». Наприклад, при вивченні теми: «Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини» у 11-му класі, для обговорення пропоную ситуації: 1) Забруднення довкілля продуктами переробки кам’яного вугілля. 2) Навколишнє середовище і продукти переробки нафти. 3) Переваги природного газу як палива. Запитання до класу: 1. Чи доведена думка? 2. Чи погоджується з думкою групи? 3. Який з аргументів був найпереконливіший?

При роботі у великій групі (тобто з усім класом), намагаюсь уникати «закритих» питань, на які можна  однозначно відповісти «так» чи «ні», ставлю відкриті питання, що починаються з «як?», «чому?», заохочую учнів висловлювати свої думки, судження. Демонструю увагу до всіх, дякуючи кожному за участь.

Через впровадження методу проектів розвиваю  пізнавальні навички учнів, уміння творчо мислити, самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі. Школяр стає активним, зацікавленим, рівноправним учасником навчання. Проекти органічно вписуються в навчальний процес або виконуються в позаурочний час. Наприклад, у 11–му  класі під час вивчення розділу «Природні органічні сполуки » учням пропоную створити проекти на тему: 1. Виробництво перспективних видів палива - замінників бензину.  2.Тютюновий дим як забруднювач повітря.3.   Ефірні олії - безцінний дар природи. 4. Здоров'я, краса і хімія.

Модуль ІІ«Ситуативне навчання»(мікрофон, незакінчене речення, мозковий штурм, навчаючи – учусь, ажурна пилка  та інші).

З власного досвіду переконалася, що досить результативним є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення,що спонукає учнiв виявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію. Шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. Важливо їх згрупувати за змістом та вибрати базові ідеї для реалізації у навчальній діяльності.

Наприклад, під час вивчення теми «Вуглеводи» у 9-му  клас, перед учнями ставляться проблемні питання. 1) Чи правильне твердження, що хліб, сир, ковбаса, цукор є штучною їжею? /Насправді термін «штучний» застосовують до того, що одержують переробленням уже готового природного продукту. Отже, це правильне твердження/. 2) Який зв'язок між буряком і тістечком? /Із буряка виробляють цукор, який використовують для приготування солодких тістечок/.3) Чому хворим на цукровий діабет інсулін вводять у кров, а не дають з їжею? /Потрапляючи в травний тракт, інсулін розпадається на амінокислоти і не може виконувати свої функції/.

Для формування життєвих компетенцій пропоную завдання, що базуються на застосуванні речовин у повсякденному житті.  Наприклад, під час проведення уроку у 9-му класі на тему: «Поняття про розчин і розчинність. Значення розчинів у житті та практичній діяльності людини.»Пропоную учням назвати приклади відомих їм розчинів та зазначити їх фізичні властивості (колір, смак, прозорість). Передбачувані відповіді: солоні, кислі, солодкі, прозорі, каламутні, непрозорі, кольорові,  безбарвні.

Спрямовую діяльність учнів на визначення освітніх цілей та завдань уроку, здійснення рефлексії діяльності та засвоєння теоретичного матеріалу. Нагадую про необхідність дотримання правил взаємодії. Учні самостійно формують висновки, за потреби з допомогою.

Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон», «Ажурна пилка». Наприклад, під час вивчення теми «Кислоти, їх склад, назви. Класифікація кислот.» у 8-му класі, пропоную кожному учню  картку особливого кольору з номерами (1 - 4): «Червоні» - визначають склад кислот, роблять таблицю: назва, формула, кислотний залишок, валентність. Дають визначення поняттю «кислота». «Сині» - класифікують кислоти за складом, основністю. Складають схему. «Зелені» - у шкільній хімічній лабораторії визначають фізичні властивості кислот. «Фіолетові» - готують доповідь про кислоти у розділі «У світі цікавого», використовуючи додаткову літературу. Кожна група звітує про свою роботу.

Важливо забезпечити роботу  кожного учасника групи. При таких методах роботи важлива координація діяльності (всі працюють над дослідженням визначених проблем, мають можливість уточнити  інформацію, задати питання.)

Використовую елементи технології  критичного мислення – це усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших, яке сприяє розвитку такої особистісної риси як креативність, і формує творче мислення, а отже, творчу особистість. Наприклад, під час узагальненні знань з  теми: «Фізичні і хімічні властивості металів»  у 10-му класі застосовую метод «Хрестики - нулики».

Модуль ІІІ « Опрацювання дискусійних та проблемних  питань» (метод прес, займи позицію, дискусія, дебати, тощо).

Значу увагу приділяю прикладним завданням хімічної освіти, серед яких уміння працювати з різними джерелами хімічної інформації, отримувати та аналізувати цю інформацію, використовувати її для розв’язання хімічних проблем, уміння всебічно застосовувати отримані знання.

Метод «Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно знайти й аргументувати  чітко визначену позицію з проблеми, яка обговорюється. Метод дає можливість навчитися обґрунтовано, в чіткій і стислій формі формувати і висловлювати думки.  Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. Для дискусії пропоную суперечливі питання.  Наприклад, в 11-му класі під час вивчення теми: «Природні джерела вуглеводнів» учні обговорюють питання: «Чому сьогодні економіка України переживає кризу у використанні і переробці газу і нафти?»

Для кращого розуміння певних ознак чи явищ використовую метод пошуку аналогій. Це узагальнення певних ознак чи властивостей одних предметів і пошук подібних властивостей у інших. Аналогії можуть бути прямими, символічними, фантастичними. Використання аналогій у творчому процесі розвиває логічне мислення, пам'ять, увагу, фантазію дитини. Наприклад, при вивченні у 9-му  класі гомологів метану для розуміння просторового розташування атомів використовую моделювання молекул.

Використовую метод розв’язання ситуаційних задач. Цей метод  розвиває  в учнів самостійне і творче мислення, формує у них переконання, що немає готових проторованих шляхів ухвалення рішень. Ця вправа навчає учнiв ставити запитання, вiдрiзняти факти вiд думок, виділяти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.Наприклад, під час вивчення у 8-му класі  теми « Поняття про лужні метали, галогени, інертні гази» пропоную учням таку ситуацію. «У романі «Війна світів» Г. Вальс розповідає про війну, розв’язану космічними прибульцями – марсіанами – на Землі. На руїнах своєї колишньої цивілізації земляни  несподівано знаходять чорну речовину – смертельну отруту, яка виявляється хімічною сполукою Аргону. Якої неточності припустився письменник?» (Аргон – інертний газ).

На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: «Так – чи – ні», «Поле чудес», вікторини, прийом «Вірю – не вірю», «Розшифрувати таблицю». Наприклад, у 8-му класі під час вивчення теми: «Оксиди, їх склад і назви»  використовую прийом «Слідство ведуть хіміки». Пропоную учням виконати таке завдання: «Деякі оксиди замаскувалися під різними назвами: іржа, вуглекислий газ, негашене вапно, сухий лід, вода, чадний газ. Допоможіть встановити їхнє хімічне ім’я».

Використання інформаційно-комунікативних технологійу процесі вивчення  хімії   надає доступ до різноманітних автентичних матеріалів, зацікавлює учнів до вивчення хімії, сприяє індивідуальному вивченню матеріалу учнями. Пропоную  різні способи застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі, серед яких:використання електронних тренажерів, підручників, енциклопедій; моделювання процесів і явищ; створення презентацій навчального матеріалу; здійснення проективної і дослідницької діяльності.

Рефлексія діяльності: обов’язково звертаю увагу на невербальні комунікації – стан душі кожного учня та настрій,  з яким приходять і закінчують урок.Рефлексія допомагає оптимізувати навчальний процес, сприяє усвідомленню змісту матеріалу. Учні самі беруть участь у підвищенні ефективності навчального процесу. Важлива роль аналізу власної діяльності, осмислення матеріалу та забезпечення психолого - емоційного фону уроку.На початку уроку  проводжу  рефлексію емоційного стану та настрою (музика, різнокольорові картки, зображення - смайлики).  В кінці уроку використовую картки  самооцінки.

Регулярно опрацьовую фахову літературу: «Хімія. Шкільний світ.», «Біологія і хімія в школі», «Хімія. Біологія. бібліотека», «Хімія. Позакласна робота». Детально вивчаю нові статті, що з’являються в мережі Інтернет. На основі опрацьованої інформації планую і спрямовую свою діяльність, створила підбірку дидактичних матеріалів для уроків, для підготовки дітей до олімпіади.

Творча діяльність учнів. Дослідницька робота на уроках повинна доповнюватися системою позакласної та позашкільної роботи. Школярі беруть участь у проведенні предметних тижнів з хімії, олімпіадах, екскурсіях. Це дає можливість поглибити знання з предмету, підвищити до нього інтерес, допомагає сформувати в учнів цілісну картину світу.

Під час вивчення навчального матеріалу значна роль належить творчим домашнім завданням. Під час вивчення теми пропоную скласти ребуси та кросворди, написати казку про хімічні речовини, підготувати презентацію, проект, провести домашній експеримент.

Результативність: представлення досвіду на районному семінарі вчителів хімії 24.12. 2010 року  з теми «Підвищення ефективності навчального процесу через розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності». Учні 9-го продемонстрували досягнення на уроці «Узагальнення знань про хімічні реакції».

Участь у круглому столі «Алгоритм самооцінки навчальної діяльності», педагогічному моделюванні «Проективно-продуктивна освіта у модернізації освітнього простору», у банку порад та рекомендацій «Навчання – процес і результат, засіб саморозвитку особистості».

Участь учнів у районних олімпіадах з хімії. ІІ етап Всеукраїнських олімпіад з хімії:2012/2013 навчальний рік  ІІІ місце – 7 клас Артеменко Михайло.

2013/2014 навчальний рік  ІVмісце – 9 клас ЯцинаАльона.

                Майже кожного року окремі учні 11-го класу здають хімію на ЗНОобирають  профіль навчання пов'язаний з хімією.

         Використання інтерактивних технологій не є самоціллю у моїй роботі. Для мене найголовніше, щоб за допомогою інтерактивного в поєднанні з традиційним навчанням була створена така атмосфера в класі, яка б сприяла співробітництву, розумінню і доброзичливості й підвищувала інтерес учнів до предмета, посилювала в них прагнення здобувати знання самостійно, використовуючи вчителя як консультанта і організатора всього процесу навчання.

         Впровадження інтерактивних методів навчання у практику пов’язане з певними труднощами і проблемами. Різний рівень знань і можливостей учнів  впливає на результат роботи, тому важливо намагатися виявляти знання учнів на максимально високому рівні. Постійного контролю потребує збереження доброї психологічної атмосфери в класі, дотримання правил взаємодії при виконанні навчальних завдань,  ведення аргументованої дискусії.  Залучення учнів до проектування уроку (визначають форми, методи роботи, які їм найбільше подобаються), колективне формування освітніх цілей та завдань працює на добрий результат, сприяє виявленню зацікавленості у більшості учнів.

         Своїм основним педагогічним завданням вбачаю підготовку людини майбутнього – творчої особистості, здатної до креативного мислення, продукування нових ідей та їхньої практичної реалізації, тобто компетентної сучасної людини - повноцінного громадянина суспільства, яка однаково успішно здатна зберігати досвід та сміливо опановувати  нове.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Булаєва Л. В. Алгоритми проведення інтерактивних ігор.  // Хімія. – 2009. – Січень. № 1 (181). с. 7 – 10.

2.     Годкевич  Л. Загальні поняття про інтерактивні технології / Сучасні шкільні технології. Ч. 2    / Упоряд. І. Рожнятовська, В.Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 128 с.

3.     Ігри для дорослих: Інтерактивні методи навчання / Упорядник Галіцина Л. – К.: Ред. загальнопед, газ., 2005.

4.     Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посібник. – К.: 2002.

5.     Мельниченко Л. І.  Використання інтерактивних технологій на уроках хімії. // Хімія. – 2010. – Березень. № 5 (209). с. 5 – 12.

6.     Освітні технології: [навч. посібник] / О. П. Пєхота та інші. – К. : А, С. К., 2002. – 252с.

7.     Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: [науково-метод. посібник]/О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А. С. К., - 2005. – 192с.

8.     Щербак С. М. Застосування інтерактивних і нетрадиційних методів навчання на уроках. // Хімія. – 2014. – Січень. № 1 – 2 (301 – 302). с. 8 – 13.